Російські атаки на портову інфраструктуру Одеси запустили ланцюгову реакцію в українській економіці. Через пошкодження терміналів, небезпеку для суден і різке зростання вартості фрахту морський експорт зерна практично зупинився — саме в розпал жнив, коли аграрії мали б продавати врожай за кордон.
Як повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на Bloomberg, наслідки вже виходять далеко за межі агросектору. За розрахунками Oxford Economics, через тривалі перебої з морським експортом Україна може втратити близько 1,8% ВВП у 2026 році. А вже у 2027-му цей показник здатен сягнути 2,1% ВВП, а за песимістичного сценарію — 5,3%.
Чому порти Одеси — критична артерія економіки
До початку нової хвилі атак понад 90% українського зерна та олійних культур відправляли на зовнішні ринки саме через чорноморські порти. Це найдешевший і найпродуктивніший спосіб доставки великих партій аграрної продукції.
У липні Україна втратила приблизно третину потужностей експорту зерна через Чорне море. Обсяги відвантаження скоротилися орієнтовно з 6 до 4 мільйонів тонн на місяць. А протягом перших двох тижнів серпня ситуація різко погіршилася: експорт зерна обвалився на 75% у річному вимірі.
Внутрішні ціни падають, світові — зростають
Криза в портах запустила ефект доміно. Трейдери зменшують закупівлі у фермерів, внутрішні ціни на зерно стрімко падають через надлишок продукції. Водночас на світовому ринку ситуація протилежна: біржові котирування пшениці з початку липня зросли більш ніж на 17%. Українські виробники опинилися в парадоксальній ситуації: покупці за кордоном платять більше, але доставити продукцію неможливо.
Аграрний сектор забезпечує понад половину української експортної виручки, тому навіть тимчасове припинення морських відвантажень б'є по валютному ринку, доходах бюджету та загальних темпах економічного зростання. За даними Національного банку, прямі втрати від недоотримання експортної виручки у другій половині 2026 року оцінюються у понад 2 млрд доларів. За інформацією Reuters, загальна сума може наблизитися до 2,5 млрд доларів.
Зерносховища заповняться вже до листопада
Хороший урожай, який за нормальних умов став би позитивною новиною, тепер створює додатковий тиск. Сукупні потужності українських зерносховищ оцінюються приблизно у 59 млн тонн. За даними Bloomberg, вони можуть бути заповнені вже на початку листопада, а до кінця осені дефіцит місць для зберігання сягне 11 млн тонн. Частину врожаю аграрії змушені зберігати в тимчасових полімерних рукавах просто на полях, але це не вирішує проблему повністю.
Найнебезпечніший наслідок — під загрозою опиняється наступна посівна. Без доходів від продажу врожаю фермери не матимуть коштів на насіння, добрива, пальне, зарплати й обслуговування кредитів. Прогноз аграрного експорту на сезон 2026/2027 вже переглянуто: очікується, що Україна зможе відправити за кордон лише 29,6 млн тонн замість раніше прогнозованих 64,4 млн тонн. Експорт пшениці може скоротитися до 8,3 млн тонн проти попередньої оцінки у 17,6 млн тонн.
Чому альтернативні маршрути не рятують
Україна намагається перенаправляти вантажі через Румунію, Словаччину, Угорщину та польський кордон. Однак ці маршрути мають суттєві обмеження: нижчу пропускну спроможність, дорожчу логістику, різну ширину залізничної колії, необхідність перевантаження зерна, торговельні обмеження з боку окремих сусідніх країн та низький рівень води в Дунаї. Київ і Бухарест домовилися нарощувати перевезення через румунський порт Констанца, однак цей напрям також не здатен замінити потужності Одеси, Чорноморська і Південного.
Що робить уряд
Для підтримки аграріїв держава розширила програми пільгового кредитування та пом'якшила умови отримання позик на обігові кошти. Україна також звернулася до Європейського Союзу із запитом на грант у розмірі 220 млн євро. Ці кошти планують спрямувати на компенсацію відсотків за кредитами для малих і середніх аграрних підприємств.
Остаточний масштаб економічних втрат залежатиме від тривалості атак, швидкості ремонту портової інфраструктури, страхування суден, роботи ППО та можливості розширити альтернативні маршрути. Прогнозовані втрати у 2,1% ВВП — це обсяг виробництва, який країна може недоотримати порівняно з базовим сценарієм, у якому морський експорт працює без тривалих перебоїв.
Раніше портал Знай повідомляв, продаєте врожай із городу — можуть обкласти податком у 23%.
