В Одеському обласному перинатальному центрі щодня народжується близько п'яти немовлят — попри постійні російські обстріли міста та загрозу блекаутів. Лікарі навчилися приймати пологи під звуки вибухів, транспортувати найменших пацієнтів до укриття та рятувати їх під час відключень світла. Про роботу в екстремальних умовах війни команді Energy Act for Ukraine Foundation розповіла Тетяна Шпорук — лікарка-педіатриня-неонатологиня, завідувачка відділення постінтенсивного виходжування новонароджених.
За словами лікарки, 70% пацієнтів центру — це недоношені немовлята з екстремально низькою масою тіла, вагою 500–700 грамів. Ще близько 30% — діти, які народилися у важкому стані, з вродженими вадами або наслідками складних пологів. Як повідомляє видання УСІ Online, за роки повномасштабної війни частка передчасно народжених дітей зросла приблизно на 5%.
470 грамів надії: кого виходжують одеські неонатологи
Офіційно в Україні виходжують дітей, народжених із 22-го тижня вагітності та з вагою від 500 грамів. Але в практиці одеських лікарів були випадки порятунку немовлят вагою 470 грамів. "Якщо є серцебиття, рухи, ознаки життя, ми робимо все, щоб врятувати дитину", — пояснює Тетяна Шпорук.
Шанси на виживання залежать одразу від кількох факторів: терміну вагітності, стану легень, наявності інфекцій, стану матері й того, наскільки швидко дитина отримала спеціалізовану допомогу. Завдяки сучасному обладнанню та командній роботі лікарям вдається виходжувати навіть дітей з екстремально низькою масою тіла при народженні.
Історія Марії: 32 дні в реанімації та 2530 грамів на виписці
Цієї весни в перинатальному центрі народилася дівчинка на 28-му тижні вагітності з вагою 770 грамів. Перші 32 дні вона провела у відділенні реанімації, після чого її перевели до відділення постінтенсивного виходжування. "Фактично весь цей час ми були для неї родиною. Лікарі, медичні сестри, молодший медичний персонал — усі до неї дуже прикипіли", — згадує завідувачка.
Дівчинку назвали Марією, хоча в колективі її називали Владою — на честь лікаря-реаніматолога Владислава Віталійовича, який її приймав. На момент виписки Марія важила вже 2530 грамів. Зараз вона перебуває в дитячому будинку, набирає вагу, розвивається й готується до подальшої реабілітації.
Пологи під вибухи: що відбувається в центрі під час тривоги
Для лікарів перинатального центру повітряна тривога — не привід зупиняти роботу. Якщо стан дитини дозволяє, її разом із переносним обладнанням транспортують до укриття. Але є пацієнти, яких переміщувати надзвичайно ризиковано — тоді команда залишається поруч і продовжує лікування на місці.
У пологових залах, операційних, реанімації та інтенсивній терапії встановлені броньовані жалюзі. Одним натисканням кнопки вони автоматично опускаються, захищаючи від уламків і частково від шуму. "Останнім часом тривоги настільки часті, що іноді ми навіть не встигаємо підняти жалюзі — уже знову доводиться їх опускати", — розповідає Тетяна Шпорук.
Новонароджені реагують на вибухи по-своєму: у них змінюється серцебиття, а самі малюки стають дуже млявими. "У передчасно народжених дітей нервова система ще незріла, тому вони особливо чутливі до таких навантажень", — додає лікарка.
Блекаути: какофонія сигналів і мішки Амбу замість апаратів
Коли в реанімації зникало світло, пульсоксиметри, інфузомати та обігрівальні системи починали пищати одночасно — це була справжня какофонія, згадує завідувачка. Деякі апарати штучної вентиляції легень мають внутрішні батареї, але ніхто не знає, на скільки вистачить цього заряду.
Якщо на штучній вентиляції перебувають кілька дітей, біля кожної має бути мішок Амбу — ним вручну підтримують дихання через маску або інтубаційну трубку. "У такі моменти один працівник вентилює одну дитину, інший — другу. Кожна вільна пара рук потрібна біля пацієнта", — пояснює Тетяна Шпорук.
Окремим викликом був генератор. Лікарка зізнається, що навчилася заправляти його, вмикати, перевіряти рівень пального й стежити, щоб воно не закінчилося. До появи автономної системи відділення повністю залежало від генератора, запасу пального й швидкості відновлення електроживлення.
Сонячна станція змінила все
29 квітня в Одеському перинатальному центрі запрацювала гібридна сонячна електростанція, встановлена благодійним фондом Energy Act for Ukraine Foundation за підтримки технологічного партнера Huawei Україна. Тепер, коли зникає зовнішнє живлення, світло може лише на мить блимнути — система автоматично перемикається, і обладнання продовжує працювати без перебоїв.
"Ти бачиш, що світло блимнуло, але знаєш: усе працює. Вже немає тієї паніки — куди бігти, що робити, кого рятувати першим", — каже лікарка. Тепер команда не думає про електроенергію — думає про дитину.
Трійня в укритті: додаткове навантаження на команду
Зараз у відділенні виходжують трійню — двох братиків і сестричку. Такі діти майже завжди народжуються передчасно. Хлопчики вже набрали майже по два кілограми, а дівчинка, хоча й народилася першою, поки що найменша — 1680 грамів. Братики готові до виписки, але чекають на сестричку.
Під час повітряної тривоги всіх трьох потрібно швидко взяти на руки, загорнути в ковдри й перенести до укриття. Якщо тривога триває дві-три години, там їх потрібно годувати, доглядати й постійно контролювати стан. Це створює додаткове навантаження на команду, але інакше не можна — від цього залежить безпека найменших пацієнтів.
Попри всі труднощі, жінки продовжують народжувати, а лікарі — рятувати. "Саме заради таких моментів хочеться щоранку повертатися на роботу", — підсумовує Тетяна Шпорук.
Раніше портал Знай повідомляв, готель "Одеса" на 175 номерів передадуть ВПО.
Також наш портал інформував, лікарняні по-новому: донорам крові скасували 100% виплату.
Більше деталей читай у матеріалі: як зміняться правила госпіталізації.
