Ситуація навколо українського морського коридору загострилася в другій половині липня. Унаслідок системних російських атак загинули та були поранені моряки, пошкоджено торговельні судна й портову інфраструктуру. Фактично експорт через порти Великої Одеси опинився на паузі — більшість судновласників не готові направляти флот до українських портів без гарантій безпеки.
Як повідомляє Ukrainian Shipping Magazine, хронологія подій охоплює період із 21 по 30 липня і демонструє стрімку ескалацію — від призупинення сервісів окремих перевізників до майже повного паралічу аграрної логістики.
Хронологія паузи: як зупинявся морський експорт
21–22 липня: перші тривожні дзвінки
21 липня компанія Maersk оголосила про тимчасове призупинення сервісу через порт Чорноморська. Імпортні вантажі перенаправили до румунської Констанци, а для експортних відправлень запропонували безкоштовне скасування букінгу або зміну порту навантаження. Доставку між Румунією та Україною організовуватимуть автомобільним транспортом.
Уже 22 липня жодне судно не пройшло українським морським коридором — рух фактично зупинився. Україна ініціювала термінове засідання Ради Безпеки ООН. Того ж дня стало відомо, що про зміни в роботі контейнерних сервісів повідомила не лише Maersk, а й CMA CGM. В Асоціації міжнародних експедиторів України попередили: наслідки можуть бути ширшими, адже фідерний перевізник Maersk обслуговував також вантажі інших контейнерних ліній.
23–25 липня: пошук альтернатив і перші втрати бізнесу
23 липня Україна та Молдова домовилися посилювати альтернативні логістичні маршрути. Однак на тлі переорієнтації вантажів вартість перевезень баржами з Рені та Ізмаїла до Констанци зросла майже вдвічі — приблизно до $28 за тонну. Ситуацію ускладнив низький рівень води в Дунаї, через який баржі втрачали від 30% до 60% вантажопідйомності. Увечері того ж дня група компаній Allseeds оголосила про призупинення операційної діяльності в Україні через надзвичайно високі ризики для працівників.
24 липня міністр закордонних справ Андрій Сибіга звернувся до Євросоюзу по термінову підтримку для безперебійної роботи «Шляхів солідарності» та збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору. За його словами, лише від початку липня Росія атакувала 31 торговельне судно. «Укрзалізниця» розпочала підготовку «плану Б» — головними альтернативами назвали порти Дунаю та західні прикордонні переходи.
25 липня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна оновлює план захисту зернового експорту. Уряд мав працювати над диверсифікацією маршрутів, програмами підтримки виробників та координацією з сусідніми країнами й Брюсселем.
26–29 липня: ескалація та міжнародна реакція
Переорієнтація вантажів на Дунай спричинила подальше зростання фрахту. За кілька днів ставки на окремих напрямках піднялися більш ніж на 50%, а подекуди — майже вдвічі. Невеликі партії вантажів із Дунаю до Єгипту до атак коштували $28–29 за тонну, а за три дні ставки зросли до $43–44. При цьому навіть вищий фрахт не гарантував готовності судновласників заходити до українських портів.
27 липня відбулося екстрене засідання Ради Безпеки ООН. Україна також закликала Світову організацію торгівлі сприяти відновленню безпеки цивільного судноплавства. Водночас зупинка суднозаходів майже паралізувала аграрну логістику — експортери припинили доставляти нові вантажі до портів, побоюючись накопичення зерна, вагонів і автотранспорту біля терміналів без розуміння строків прибуття суден.
28 липня гірничорудна компанія Ferrexpo призупинила морські поставки після пошкодження судна з 55 тис. тонн залізорудних окатків. Всеукраїнська аграрна рада звернулася до прем'єр-міністра із закликом запровадити антикризові заходи: за оцінкою асоціації, тривала зупинка портів могла призвести до накопичення 27,4–32,4 млн тонн агропродукції.
29 липня перший заступник міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач уточнив: порти формально не зупиняли — судна продовжують заходити й виходити, однак кількість суднозаходів суттєво скоротилася. Україна та Румунія почали працювати над збільшенням спроможності дунайських портів. «Укрзалізниця» продовжила та розширила обмеження на перевезення зернових вантажів до станцій «Одеса-Порт» і «Одеса-Порт-Експорт».
Того ж дня стало відомо, що у червні та липні Росія завдала 16 ударів по продовольчій і портовій інфраструктурі Одеси. Близько 80% цих атак здійснили крилатими ракетами «Бандероль». Серед пошкоджених об'єктів — інфраструктура Одеського порту, порту Південний та приватних терміналів.
Раніше портал Знай повідомляв, одеса та передмістя без світла до вечора: ДТЕК назвав райони та причину відключень.
